Золото встигло оновити свої цінові рекорди — +26,5% за рік. Однак це спровокувало також і зростання кількості підробок — від тонкопозолочених ювелірних шапок до сплавів, які дійсно схожі на справжнє золото. Тому важливо хоча б базово відрізняти справжній виріб від несправжнього. У цій статті ми розберемо прості методики перевірки дорогоцінного металу в домашніх умовах.
Навіщо взагалі перевіряти золото?
По-перше, підробок стало в рази більше. Обсяг світового ринку імітаційних прикрас в 2024 році склав близько $15 млрд. Чим вище пропозиція подібних виробів, тим вище шанси придбати біжутерію з дешевого сплаву в неперевірених місцях.
Через це в Китаї, США або інших країнах випускають рекомендації для населення після випадків з порожнистими злитками і навіть латунними виробами з тонким покриттям із золота.
Ризики вагомі — фінансові втрати, алергія на низькопробний сплав, і навіть кримінальна відповідальність при спробі продати підробку.
Висновок: базова домашня діагностика допоможе відсіяти очевидні підробки і заощадити час.
Швидка «попередня перевірка» без інструментів
Для початку слід знайти позначку проби (375/500/585/750 та ін.) і пробірне клеймо. Саме клеймо повинно бути чітким, без змазаних граней. Знайти його нескладно: у сережок воно знаходиться на замку, у ланцюжків — на бирці біля застібки, а у кілець — з внутрішньої сторони проби. Також звіряйте цифри на етикетці і пробі — підміна навіть однієї цифри змінює ціну грама золота.
Також зверніть увагу на зовнішній вигляд виробу. Він повинен мати теплий жовтий (для чистого золота), рожевий або білий відтінок без переходів золота, пор і «монетного» запаху. Підробки часто занадто каламутні або блискучі, а також мають каверни на поверхні та хімічний запах.
Якщо ви перевіряєте ланцюжок, зверніть увагу на шов пайки. Він повинен бути трохи світлішим, оскільки в справжніх виробах використовують припій вищої проби. Якщо шов темний або покритий лаком — привід насторожитися.
Фізичні тести
Якщо після первинної перевірки з’явилися сумніви, можна перейти до фізичних тестів.
Спочатку перевірте виріб неодимовим магнітом. Чисте золото — діамагнітне: воно не притягується, а трохи відштовхується від магніту. Якщо прикраса «прилипла» — перед вами сталь або сплав з нікелем/залізом і тонке низькопробне покриття із золота.
Ланцюжок можна перевірити, просто підвісивши його на нитці та піднісши магніт збоку.
Лайфхак для ланцюжків: підвісьте їх на нитку і піднесіть магніт збоку — навіть легке коливання видає феромагнітну домішку.
Також має сенс перевірити звук металу. Легко вдарте по краю виробу ложкою. Справжнє золото дає тривалий чистий «дзинь», який триває 3-5 секунд. Фейк звучить глухо і коротко. У цій справі ще допоможе безкоштовний мобільний додаток Coin Ping Tester, який порівнює частоту звуку з еталоном
Увага: звуковий метод не підходить для підвісок із вставками (камінь «гасить» резонанс) і тонких сережок (вібрація занадто коротка).
Якщо хоча б один тест «провалився», переходьте до хімічних методів з розділу 4 або відразу несіть виріб до ювеліра-експерта.
Хімічні тести
Увага! Пам’ятайте про техніку безпеки під час хімічної перевірки золота: рукавички, провітрюване приміщення, використання речовин по черзі.
Більшість «домашніх» методів не пошкодять справжнє золото, але можуть залишити сліди на підробках або «забруднених» сплавах. Розглянемо кожен з них по черзі.
Тест з йодом
Капніть краплю звичайного аптечного йоду на непомітну ділянку виробу. Зачекайте 2-3 хвилини та акуратно протріть ватною паличкою.
На справжньому золоті не залишиться слідів. На позолоті або сплаві може з’явитися темна пляма — йод окислює мідь і латунь.
Якщо на виробі з’явилася пляма, протріть її лимонним соком або пастою з соди і води.
Столовий оцет
Повністю занурте виріб у склянку з оцтом на 5–10 хвилин. Чисте золото залишиться незмінним. Підробка може потемніти, дати наліт, бульбашки або змінити колір — це реакція кислот з окислювальними металами.
Лимонний сік або лимонна кислота
Принцип той самий, що і з оцтом — м’яке кислотне середовище. Працює повільніше, але підходить для чутливих виробів (з покриттям, камінням).
Нашатир (аміак) — для білого золота
Змочіть ватний диск в нашатирі, прикладіть до білого виробу на 1-2 хвилини. Якщо поверхня жовтіє — перед вами родієве покриття (зазвичай біле золото). Якщо з’явилися зелені плями — це латунь або сплав з цинком.
Вогонь — крайній спосіб
Нагрійте виріб запальничкою і свічкою протягом 30-40 секунд, не тримайте над відкритим полум’ям постійно — обертайте. Золото не потемніє, не покриється сажею, не іскриться. Підробка почорніє, покриється нальотом, в рідкісних випадках може деформуватися.
Увага: ні в якому разі не використовуйте цей метод для виробів з каменями або пайкою — є ризик пошкодження.
Якщо прикраса пройшла всі випробування — шанси на її справжність дуже високі, але для 100% впевненості краще перейти до професійної перевірки.
Коли варто нести виріб до ювеліра?
Якщо ви тримаєте в руках інвестиційну монету або злиток без сертифіката, сумніваєтеся в кольорі таклеймі після декількох побутових перевірок, або збираєтеся продавати прикрасу вагою понад 10–20 грамів, краще звернутися до ювеліра-експерта. Він проведе необхідні операції (в тому числі з використанням рентген-сканера і спектроаналізатора) для перевірки металу на справжність.
Особливо це важливо для виробів з каменями або порожнистими вставками — домашній тест дає велику похибку, а магніт і хімія не показують, що приховано всередині.
Після аналізу попросіть:
- оригінал або скан протоколу XRF з підписом майстра і серійним номером приладу;
- фото або коротке відео самого процесу — це знижує ризик підміни;
- копію ліцензії лабораторії або відмітку про повірку обладнання.
Такі папери знадобляться при подальшому продажу, страхуванні або передачі прикраси у спадок.
FAQ
Чи надійні «тест-олівці» і кишенькові електронні прилади?
Електронні тестери на зразок GemOro AuRACLE показують пробу з точністю ± 1 карат в діапазоні 9–14K і ± 2 карати ближче до 24K — цього вистачає для первинного відбору, але не для угоди на грами Кислотний набір або XRF-скан все-таки надійніші.
Як перевірити виріб з каменями, щоб їх не забруднити?
Зробіть магнітний і звуковий тест — вони неконтактні. Для хімії захистіть камінь скотчем або ватою; капайте поруч з оправою, не на вставку. При серйозних сумнівах — XRF-спектрометр в ювелірній майстерні: випромінювання «обходить» інкрустацію і читає тільки метал (камінь його екранує).
Чи підійдуть одні й ті ж методи для білого, жовтого і рожевого золота?
Фізика цих металів однакова. У хімії є деякі нюанси. Біле золото часто покрите родієм — йод реагує слабше; краще нашатир. Рожеве (мідь + золото) може темніти швидше від лимонної кислоти — спробуйте оцет або швидкий йод на внутрішній стороні.
Чи можна перевіряти золото побутовою «білизною» або хлоркою?
Небажано: хлор вимиває цинк і мідь зі сплаву, залишаючи пористість і сірий наліт. Перевірка оцтом або лимонкою дає той же ефект виявлення підробки, але без незворотного збитку.
Як зберігати вдома документ про справжність?
Зберігайте PDF-версію протоколу XRF на хмарі + паперову копію окремо від виробу. При продажу додайте оригінал, а цифрову копію залиште собі — вона стане в пригоді для страховки.
